Першого листопада виповнюється рік, як не стало великого друга нашого
університету, Почесного доктора НТУ «ХПІ» Мішеля Фютена.
Двадцять років тому, в 1994 р. проректор з міжнародних зв’язків професор В.Б.
Клєпіков зміг виграти гостру конкурентну боротьбу за підтримку з боку
французького представника Мішеля Фютена, що шукав в Україні гідних партнерів для
реалізації привабливих проектів співпраці в галузі освітніх технологій. Невдовзі
ректор, професор Ю.Т. Костенко і директор школи підвищення кваліфікації
Ліонської вищої інженерної школи доктор Мішель Фютен підписали угоду про
створення в нашому університеті Франко-українського центру промислового
менеджменту, керівником якого став професор В.А. Міщенко. Протягом усього часу
діяльності центру з нашого боку велику увагу йому приділяли ректор Л.Л.
Товажнянський та проректор В.О. Кравець.
В результаті в нашому вузі створювалась школа бізнесу, система
післявузівської підготовки, що на 80 відсотків фінансувалася французькою
стороною. Більшість дисциплін викладались професорами та асоційованими
викладачами з числа менеджерів підприємств. Потім була практика протягом одного
семестру на підприємствах Франції або України. За результатами практики
виконувався дипломний проект, а після його захисту видавався європейський диплом
«MASTERE» (магістр) Ліонської і Паризької вищих інженерних шкіл. Це було перше
отримання європейських дипломів в Україні. Проходили стажування у Франції і
викладачі нашого університету.
Змінювалися проекти, але плідна співпраця продовжувалася понад 10 років.
Навіть і тепер люди, що вже стали професіоналами у здобуванні європейських
проектів, заздрять тому, що зробив Мішель Фютен для НТУ «ХПІ».
Мені випало зустрітися з ним у нього вдома за рік до його смерті. Будучи
тяжко хворим, він весь час думав про Україну. Це був справжній патріот України,
який ділом допомагав стати їй європейською країною. І вся його сім’я перейнялася
любов’ю до нашої батьківщини. Під час перебування з дружиною в Канаді вони
відвідали фестиваль українського фольклору і сфотографувалися в українських
костюмах. Це свідчить про його небайдужість до нашої країни. Його дружина
розповіла мені, що в сім’ї розмови ведуться весь час тільки про Україну та про
Харків, де він мав свій головний успіх у житті. Було відчуття, що май він крила,
то змахнув би ними і полетів в нашу країну.
Мішель Фютен був дещо замкнутою людиною. Здавалося, що він нелюдимий. Та це
було так оманливо. Так, його душа не була відкрита навстіж для усіх і відразу.
Він спочатку обережно вивчав людину, час від часу кидаючи на неї свій гострий
погляд. Залежно від оцінки, для одних він залишався замкнутою людиною, для інших
відкривав свою душу і ставав другом. Та в справах, що стосувалися проектів, він
був з усіма рівно принциповим. Ця принциповість була конструктивною. Такий
підхід проявляли і його колеги Анна Зюко, Роже Термоз, Мерван Даузлі та
французькі викладачі.
Він любив зустрічатися з випускниками центру минулих років. Багато
випускників, що добре зарекомендували себе під час стажування на французьких
підприємствах, були запрошені залишитись там на роботу. Мішель підтримував з
ними тісний контакт. Під час приїзду до Харкова, він зустрічався з окремими
випускниками, або просив організувати колективні зустрічі. Такі контакти з
молоддю йому дуже подобалися, він ставав відкритим, контактним і просто молодшав
і душевно, і фізично. Він щиро радів, що зміг стати корисним великій кількості
талановитих молодих людей. У більшості з них після закінчення навчання в центрі
життя докорінно змінилося на краще.
Університет високо оцінив діяльність Мішеля Фютена, присвоївши йому звання
Почесного доктора НТУ «ХПІ».
Тривалий успіх французького центру показав можливості міжнародної співпраці в
нових умовах. Це був дуже яскравий приклад, який спонукав талановитих та
амбітних вчених нашого університету шукати свої шляхи до міжнародного
співробітництва, до виграшу грантів за європейськими програмами. Багато з них
досягли в цьому значного успіху.
Пам’ять про Мішеля Фютена назавжди збережуть усі, кого доля на якийсь час
звела з ним. Їм пощастило. В їх житті був Мішель Фютен!