Під егідою ЮНЕСКО у 2014 році світ відзначає двохсоту річницю з дня народження Кобзаря. У рамках численних заходів з приводу ювілею в Харкові вчетверте відбувся фінал Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка. Ця подія стала для мене особливою, тому що серед переможців зі всієї України я побачив і своє ім’я.

Репрезентувати своє рідне місто на олімпіадах загальнонаціонального рівня – це велика особиста відповідальність. Я успішно здолав два попередні етапи відбору конкурсантів, щоб мати за честь напередодні ювілею видатного українського поета звернутися до нього словом. Але всі хвилювання вже позаду. Тому я з задоволенням розповім про деякі нюанси написання творчих робіт. На фінальному етапі всім було запропоновано скласти наукову статтю, яка б апелювала до вміння Кобзаря поєднувати різні види мистецтва в єдиному літературному творі. Про Шевченка говорять у світі насамперед тому, що він уміло синтезував народний колорит українського села з його живописними пейзажами, художньо довершивши цю символіку майстерністю власного слова. Я пишаюся тим, що в такі скрутні для країни часи зміг гідно представити рідний університет на студентській арені. І, можливо, саме Шевченкові випаде роль консолідувати наше суспільство перед тяжкими викликами долі.