У Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» кафедра «Промислова та біомедична електроніка» відома, крім своїх успіхів у наукових дослідженнях та підготовці фахівців, ще однією особливістю. Саме з числа її випускників і викладачів у подальшому вийшло багато відомих в університеті керівників вищої ланки, організаторів освіти.

Це 4 проректори Харківського політехнічного різних часів – професор, д. т. н., стипендіат Президента України Віктор Тимофійович Долбня, професор, д. т. н., Заслужений діяч науки і техніки України Володимир Борисович Клєпіков, професор, д. т. н., член-кореспондент НАНУ Євген Іванович Сокол і професор Юрій Дмитрович Сакара.

Деканами факультетів стали вже згадані Віктор Тимофійович Долбня (АП, ЕМБ у 70-х рр.) і Євген Іванович Сокол, а також Едуард Ілліч Заїка (обидва останні – факультет заочного навчання), професор, д. т. н. Андрій Володимирович Кіпенський (факультет інтегральної підготовки) та професор Олександр Петрович Ластовка (факультет міжнародної освіти). До цих імен слід додати професора, д. т. н. Ігоря Феліксовича Домніна – теж вихованця і одного з керівників кафедри ПБМЕ свого часу, а нині директора академічного інституту «Іоносфера» і завідувача кафедри радіоелектроніки НТУ «ХПІ».

На запитання про вірогідні причини такого «рясного врожаю» успішних керівників з однієї кафедри проректор Ю. Д. Сакара відповів: «На кафедрі, де працювало так багато великих Учителів, я маю на увазі професорів О. А. Маєвського, В. Т. Долбню, В. П. Шипілло, Ю. П. Гончарова, І. П. Архієреєва, О. П. Котлярова та інших, завжди панувала творча атмосфера. Кожен із цих вчених мав свою наукову групу студентів, яких навчав особисто, прищеплював їм смак до пошуку, до ініціативи, виховував людьми мислячими, діяльними. Нам було в кого вчитися і організаторським умінням, і роботі з людьми, і мудрості, і відповідальності».