|
Кафедра промислової і біомедичної електроніки готує спеціалістів за напрямками «Електронні системи» та «Фізична і біомедична електроніка». Її випускники завжди користуються попитом, вони успішно працюють на підприємствах, в організаціях і фірмах різних форм власності розробниками і тестувальниками складних технічних пристроїв, у тому числі на базі мікроконтролерів, програмістами, адміністраторами мереж, спеціалістами з обслуговування електронної медичної апаратури. Більшість студентів ще під час навчання знаходить роботу. Цьому сприяють і щорічна презентація випускників, і Ярмарок робочих місць, які відвідують представники різних підприємств галузі. Це, в основному, випускники кафедри минулих років, вони – уже спеціалісти зі стажем – можуть надати студентам більш конкретну інформацію про умови праці та специфіку підприємства.
«Кафедра плідно і тісно співпрацює з промисловими гігантами Харківського регіону. Це ДП завод ім. Малишева, ДП ХПЗ ім. Т. Г. Шевченка, ВАТ «Хартрон», НДІ НВО «ХЕМЗ», АТ НДІ радіовимірів, «Радмір», МК «Енергозбереження», об’єднання «Комунар», ПО завод «Електротяжмаш» й інші, – розповідає в. о. завідувача кафедри, професор С. Ю. Кривошеєв. – У відгуках підприємств і фірм дається висока оцінка рівня знань випускників кафедри як з фундаментальних, так і з спеціальних дисциплін, керівники відзначають бажання молодих спеціалістів працювати, їх прагнення професійного зростання. Глибокі знання та практичні навички дають можливість випускникам протягом короткого часу повністю адаптуватися в умовах конкретного виробництва. Цього року на випускників кафедри промислової та біомедичної електроніки чекають такі підприємства, як ТОВ «Українські новітні технології», ТОВ НТК «Укртранссигнал», ТОВ ФК «Здоров’я», НВП «Хімстандарт» та багато інших».
Дипломні проекти та роботи спеціалістів усі, без винятку, актуальні, адже вони направлені на розробку конкретних пристроїв. Наприклад, Галина Слєпченко (ЕМБ-47в) під керівництвом доцента М. А. Шишкіна виконала роботу «Система управління та контролю апарату «Штучна нирка», темою проекту Олександра Сушка (ЕМБ-47б) був активний фільтр вихідного струму перетворювального агрегату тягової підстанції електрифікованої залізниці (керівник – професор Ю. П. Гончаров). Володимир Дудка (ЕМБ-47а) виконав роботу «Мікроконтролерна система керування режимами роботи сонячної батареї» під керівництвом доцента Л. В. Фетюхіної.
«Фотосвітлодіодна система з узгоджуючими перетворювачами та лінією зв’язку на постійному струмі» – таку цікаву й перспективну роботу, яка відповідає тематиці кафедри, виконала Христина Упиренко (ЕМБ-47б). Наприкінці 2011 року проект «Розробка фотоенергетичної установки на основі багатоперехідних кремнієвих сонячних елементів з вертикальними діодними комірками» отримав фінансування державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України. У цьому проекті брали участь колективи двох кафедр: «Промислова та біомедична електроніка» (завідувач – професор Є. І. Сокол) і «Фізичне матеріалознавство для електроніки та геліоенергетики» (завідувач – професор Г. С. Хрипунов).
Напередодні захисту ми зустрілися з Христиною: «Дипломний проект я виконала під керівництвом професора Ю. П. Гончарова. У роботі розглядається фотосвітлодіодна система, що дозволяє зв’язати об’єкти відновлюваних джерел енергії, такі як фотогенератори, з системою освітлення вулиць і автошляхів і з низьковольтною промисловою мережею без вживання індивідуальних трансформаторних розв’язок. Така система дозволить використовувати відновлювану енергію, як для живлення світлодіодної лампи, так і для передачі її в промислову мережу.
Я завжди буду згадувати роки навчання, адже лекції були такими ж цікавими, як і практичні заняття. Ми навчилися вести розрахунки аналізу моделювання і розробки електронних пристроїв. А лабораторні проводилися на унікальних лабораторних стендах, і це дало змогу вивчити роботу різних видів перетворювачів в умовах наближених до реальних промислових зразків».