|
Премія Президента України заснована у 2001 році для відзначення молодих вчених віком до 35 років. За одинадцять років Комітетом нагороджено 290 робіт, а лауреатами стали 553 молодих науковці. Серед лауреатів дев’ятеро – представники НТУ «ХПІ», адже протягом останніх 6 років Комітет відзначив 5 робіт, авторами яких є харківські політехніки.
З року в рік Харківський політехнічний підтверджує звання національного та науково-дослідного університету, отримуючи високі нагороди і премії, медалі і кубки. Поповнили скарбницю НТУ «ХПІ» молоді науковці фізико-технічного факультету – м. н. с. кафедри теоретичної та експериментальної фізики, к. ф.-м. н. Анна Анатоліївна Дроздова та н. с. кафедри фізики металів на напівпровідників, к. ф.-м. н. Антон Миколайович Дроздов, які отримали Премію Президента України. Це подружжя працює в найсучаснішій галузі науки, створюючи нові наноматеріали з незвичайними властивостями.
– Встановлення взаємозв’язку склад-структура-властивості є основним завданням фізики твердого тіла, і проблема створення нових матеріалів із заданими властивостями була і залишається одним із пріоритетних напрямів в науці, – розповідає А. М. Дроздов. – До роботи, яку ми подавали на конкурс, увійшли результати досліджень, проведених під час праці над кандидатськими дисертаціями. У циклі наших робіт «Створення матеріалів з новими властивостями шляхом формування твердих розчинів Bi-Sb і штучних клатратних систем С60-Bi» представлені результати досліджень фізичних закономірностей формування принципово нового класу матеріалів на основі молекулярних форм вуглецю – металофуллеренів С60-Bi, а також наведені результати досліджень структури і властивостей полікристалічних твердих розчинів Bi-Sb – перспективних матеріалів для практичного застосування в твердотільних охолоджувачах Пельтье і Нернсту-Еттінгсгаузена.
Один із засновників сучасної фізики Дж. Томпсон передбачав, що лише енергія, нові матеріали і нова інформація визначатимуть прогрес людства. І минуле сторіччя повністю підтвердило цей прогноз. Зараз ми не можемо уявити своє життя без мобільного телефона чи комп’ютера, навіть не замислюючись над тим, що ці речі були б неможливі, якби науковці не розробляли і не досліджували нові матеріали: напівпровідники, плівки, нанотрубки, наноструктуровані матеріали і тому подібне. Можна стверджувати, що прогноз Дж. Томпсона буде актуальним і справедливим і надалі ще багато років.
– Своїм успіхом ми завдячуємо не лише кропіткій праці, а й підтримці співробітників наших кафедр, – продовжує Антон Миколайович. – Нам допомагали завідувач кафедри ФМНП проф. А. Т. Пугачов, проф. О. І. Рогачова, співробітники кафедр ФМНП та ТЕФ.
Ми вітаємо молодих учених і бажаємо нових творчих і наукових здобутків!