|
Невід’ємність дослідницької діяльності від навчання є одним з основоположних принципів Великої Хартії університетів. Саме дослідницька робота надає молодим науковцям змогу, спираючись на значний практичний досвід своїх викладачів, якнайкраще реалізувати свій творчий потенціал, отримані знання та навички, взяти участь у вирішенні актуальних проблем своєї галузі і, що найголовніше, відчути ні з чим незрівнянну радість наукового відкриття.
16 березня VIII Міжвузівська конференція «Науково-технічний переклад: проблеми та перспективи» на базі кафедри ділової іноземної мови та перекладу(завідувач – професор А. А. Бадан) вже вкотре надала студентам неоціненну можливість спробувати себе в ролі дослідників, послухати своїх колег та обговорити актуальні проблеми перекладознавства у галузі науки та техніки. У роботі конференції взяли участь студенти 4 та 5 курсів кафедри ділової іноземної мови та перекладу НТУ «ХПІ», а також студенти факультету іноземних мов ХНУ ім. В. Н. Каразіна.
Пленарне засідання розпочалося з виступу завідувачки кафедри ділової іноземної мови та перекладу професора А. А. Бадан, яка наголосила на ролі наукової діяльності у становленні мислячої творчої молоді – майбутніх фахівців у галузі перекладу. Зацікавлення аудиторії викликала доповідь доцента кафедри німецької філології і перекладу ХНУ імені В. Н. Каразіна Н. А. Оніщенко на тему «Фразеологічні конотації. Перекладацький аспект». Професійність в усьому – викладі думок, підборі влучних цікавих прикладів – показала молодим дослідникам, що їм є чого прагнути. Не можна не відзначити також доповідь Тамари Ільченко (ІФ-67б) на тему «Особливості перекладу термінології у галузі новітніх технологій сфери охорони здоров’я з англійської мови на українську». Ані брак часу, відведеного на пленарне засідання, ані зрозуміле хвилювання доповідачки не завадили помітити, яка кропітка робота передувала цій лаконічній доповіді.
Заслухавши доповіді пленарного засідання та після перерви на каву, учасники конференції розійшлись по секційних засіданнях. Для того, щоб охопити усе розмаїття напрямків наукових досліджень та тем доповідей, була організована робота чотирьох секцій.
Учасники дискусії першої секції, присвяченої теоретичним та практичним питанням перекладу ділової документації та термінів, обговорювали актуальні проблеми перекладу термінології у галузях програмної інженерії, енергетики, електроніки, ракетної техніки, машинобудування, а також особливості перекладу патентної документації, анотацій до фармакологічних препаратів, тощо. Найбільш позитивні відгуки отримали доповіді студентів 5 курсу Оксани Бондаренко та Григорія Бухарова.
Друга секція працювала над теоретичними та практичними питаннями галузевого перекладу. Розглядалися лексичні та граматичні особливості перекладу у таких галузях як економіка, реклама, біологія, будівництво, електротехніка, робототехніка. Приємно вразила активність аудиторії, зокрема студентів 4 курсу, які цікавились та ставили питання кожному доповідачеві. Жваву дискусію викликала доповідь студента 5 курсу Валентина Мосцевого на тему особливостей перекладу рекламних текстів з урахуванням національно-культурної специфіки.
У секції стилістичних особливостей перекладу хотілося б відзначити доповідь Анни Букши на тему «Особливості перекладу юридичної термінології з англійської мови на українську на матеріалі «The Chamber» за John Grisham. Зокрема, секція працювала над низкою жанрово-стилістичних особливостей перекладу.
Четверта секція була присвячена структурно-граматичним та функціонально-стилістичним особливостям англо-українського перекладу. Секція розглядала широкий спектр проблем перекладознавства – від фразеологізмів та інтернаціоналізмів, до абревіатур, скорочень та епонімів. Тут особливу увагу привернув виступ студентки Мар’яни Гулович, яка досліджувала особливості перекладу хибних друзів перекладачів у ЗМІ.
Усі дослідження проводились на базі сучасних англомовних матеріалів – статей, журналів, підручників, інструкцій, веб-сторінок – та стосувались актуальних на сьогодні проблем перекладознавства.
Безсумнівно, щорічна студентська конференція – значна подія не лише у науковому житті кафедри, а й на шляху професійно-творчої діяльності студентів. Естетична радість від наукової діяльності, як і від її результату, нічим не відрізняється від радості складання поеми, роману чи музичного твору. Адже людина, яка усвідомлює, що вона бере участь у розвитку науки, що стоїть на межі якогось відкриття, нехай навіть незначного, одночасно відчуває, що осягає красу та багатогранність світу.