Харківський політехнічний інститут… Для когось це звичайне сполучення слів, але тільки не для нас, його студентів і майбутніх випускників. Ми прийшли сюди одразу після закінчення шкіл, у 2005 році, і надійні стіни інституту прийняли нас у своє коло шукачів істини. Кафедра електричних машин привітно відчинила перед нами двері до яскравого та цікавого світу.

Звичайно, не одразу ми звикли до розкладу, але вчитися було цікаво. Дуже допомагало співчутливе ставлення викладачів та модульна система заліків та іспитів. Ми відкривали для себе багато нового, проводили досліди з фізики та хімії. Та час спливав, і нарешті ми пройшли так зване «бойове хрещення» першими роками в інституті. Залишилися ті, хто бажав навчатись та оволодіти спеціальністю. Тепер нас вчили базових дисциплін з нашої майбутньої професії, підкріплюючи закони та розповіді демонстраціями на справжніх електродвигунах та генераторах, розташованих у нашій великій лабораторії електрокорпусу. Невеликий, проте дружний колектив кафедри охоче ділився з нами таємницями проектування та конструювання електричних машин.

На четвертому курсі ми захистили дипломи бакалаврів. На базі цієї наукової роботи ми отримали матеріал, котрим поділилися з науковцями на конкурсі SIEMA, та ін., писали статті до журналу «Електротехніка». У 2008 році ми брали участь у Всеукраїнській студентській олімпіаді з електричних машин та електротехніки в Кременчуці, де зайняли перше командне місце. А у квітні 2009 році ми захищали результати своїх наукових досліджень на конференції магістрів, звідки привезли: Олексій Малєєв 3-тє місце, Олександр Козорєзов – 2-ге.

Наразі ми навчаємося у магістратурі, працюємо та займаємося науковою роботою.

Олексій Малєєв (ЕМБ-15б): «Я вже зараз працюю інженером-конструктором у АТ СКБ «Укрелектромаш». Наше підприємство входить до електротехнічного дивізіону індустріальної групи УПЕК. Ми використовуємо нові підходи до проектування та конструювання машин, застосовуємо нове програмне забезпечення: ProEngineer, Windchill, Matcad. Наш відділ займається електронасосами, вентильними індукторно-реактивними двигунами та побутовими електроприладами. Праця відділу стимулює розвиток усієї електромашинобудівної галузі Харківщини, наряду з ДП «Електроважмаш», на якому працює Олександр».

Олександр Козорєзов (ЕМБ-15б): «Моє місце праці – завод «Електроважмаш». Це найбільше електромашинобудівне підприємство у Харкові. Ми швидко розвиваємося та маємо багато цікавих замовлень. Завод впроваджує у виробничому процесі САПР на базі програмного забезпечення АСКОН: «Компас» та «Лоцман». Але найцікавіше у моїй праці – це відділ, у який я потрапив. Він займається випуском одиничних машин постійного струму, тому майже кожен день виникає можливість вирішувати нові складні завдання».

Політех для нас – це не просто місце, де ми навчались. Це та школа життя, яка загартувала наш характер, зробила справжніми інженерами, фахівцями своєї справи! І завершуючи навчання, ми знаємо, що не забудемо його уроків та всіх тих, хто допоміг нам їх засвоїти.

На знімках: Олексій Малєєв (внизу), Олександр Козорєзов (вгорі).