Літо – 2010

Національний технічний університет «ХПІ» зберігає свої традиції, не дивлячись ні на зміни державного устрою, ні на кризу. Однією з таких прекрасних традицій є оздоровлення дітей та онуків співробітників університету. Погодьтеся, зараз в Україні залишилось мало установ та організацій, які мають змогу утримувати оздоровчі табори. Щорічно «Спортивний» та «Політехнік» гостинно приймають своїх відпочиваючих, і береги Чорного моря та Сіверського Дінця наповнюються гомоном дітлахів.

Готуватися до зміни – 2010 співробітники табору почали ще у лютому під керівництвом нового начальника дитячої зміни Ніни Георгіївни Кравцової. Такі зустрічі завжди хвилюючі, адже ми не лише обговорюємо план роботи, а й пригадуємо найкращі моменти минулих років, ділимося враженнями. Отже, збори позаду, а попереду у нас зустріч із дітьми.

Як завжди, 2 червня співробітники табору «Спортивний» зустрілися вранці зі своїми підопічними у Палаці студентів нашого університету. Це один із хвилюючих для мене моментів, адже знову зустрічаєш «своїх» дітей, вони подорослішали, але для улюблених вихователів радо розкривають свої обійми. А пізніше – прощання з батьками на вокзалі і дорога під пильним наглядом голови профкому співробітників НТУ «ХПІ» А. Й. Фоміна.

«Спортивний», як завжди, привітав своїх дітей охайним, чистим корпусом та територією. Слід подякувати співробітникам, які підготували табір до нашого приїзду: Л. М. Бондаренко, О. В. Патумсіс-Семенюк, О. Б. Коссе, М. С. Гуренко, Л. О. Романченко, Н. В. Хацько, М. Ч. Аліскерова та інші.

Розпочалася дитяча зміна, а значить і конкурси, розваги, купання, спортивні ігри. Щорічно у таборі проводяться Малі олімпійські ігри, під час яких хлопці та дівчата демонструють свою фізичну підготовку, витривалість та спритність. І можу відзначити, що назва табору «Спортивний» була цілком виправданою: усі п’ять загонів показали високі результати.

А який же дитячий табір без свят і казок? Олена Василівна Гущина – новий культорганізатор – провела традиційні для «Спортивного» День юного підприємця, який так полюбляють діти, День казки, конкурси краси «Міс «Спортивний» та «Міс Навпаки». І, мабуть, кожному запав у душу День пам’яті – свято, приурочене 65-й річниці Великої Перемоги.

І, звичайно ж, дискотеки, які задовольнили б навіть найвибагливішого слухача-танцюриста! Віктор Борисович Кабашний виконував замовлення на усі смаки та уподобання від звичайнісінької попси до якісної рок-музики!

Дні минають так швидко, здається: тільки вчора приїхали, а вже йдемо зустрічати світанок на морі, ввечері – останній концерт, оплески – найактивнішим учасникам «Спортивного», співакам, танцюристам, скрипальці. Так-так, саме зі скрипкою приїхала в табір Руслана Семенюк, аби порадувати дітей та дорослих виконанням світової класики. Запальне виконання пісень А. Ю. Усиком і М. І. Рищенком запам’ятається надовго. І сльози прощання з друзями під пісню у виконанні вихователя першого загону Марини Михайлівни Шабанової, якій підспівував весь табір.

Важко прощатися з друзями. Обмін адресами, номерами телефонів – діти зробили усе можливе, тільки б не загубити один одного у мільйонному Харкові.

Повертаючись додому, кожен віз із собою частинку сонячного Криму: хтось у вигляді мушель, хтось у подобі камінців, але усі везли додому прекрасні спогади про тепле, чисте, іноді з невеликими хвилями, море, про друзів, про вихователів, про казки та пісні. І кожен плекав надію на те, що наступного року приїде до «Спортивного» ще раз!