Бабошко Василь Кузьмич народився у 1903 році у с. Товста Недригайлівського району Сумської області. У серпні 1938 року В. К. Бабошко був зарахований на перший курс Харківського механіко-машинобудівного інституту на відділення «Ковальсько-пресові машини». А 6 серпня 1941 року студент четвертого курсу В. К. Бабошко був призваний до лав Радянської Армії, мужньо і хоробро бився проти німецько-фашистських загарбників. В січні 1944 року в одному з боїв він пропав без вісті.

Байрачний Федір Іванович народився в 1923 році в с. Перепелицівка Харківської області. Член ВЛКСМ з 1939 року. Він з відзнакою закінчив середню школу № 2 в м. Краснограді і 30 серпня 1940 року був зарахований без вступних іспитів до Харківського електротехнічного інституту. З перших днів Великої Вітчизняної війни він, студент першого курсу, перериває навчання і у лавах Радянської Армії б’ється з німецько-фашистськими загарбниками. Беззавітну хоробрість, стійкість і мужність проявив рядовий Ф. І. Байрачний у боротьбі з ворогами Вітчизни. У березні 1942 року, тяжко поранений, він помер.

Баранов Василь Павлович народився в 1919 році в с. Софіївка Запорізького округу. Закінчив середню школу № 6 м. Запоріжжя. У 1936 році він вступив до Харківського механіко-машинобудівного інституту на загально-технічний факультет за спеціальністю паротягобудування. 26 червня 1941 року захистив дипломний проект під керівництвом доцента Полякова. Йому була присвоєна кваліфікація інженера-механіка. З особової картки дізнаємося, що за курсові роботи та практики студент В. П. Баранов отримав оцінки «добре»та «відмінно». У роки війни він пропав без вісті.

Басенко Дмитро Сергійович народився в 1922 році в с. Каплуновка Краснокутського району Харківської області. У 1939 році був зарахований до Харківського хіміко-технологічного інституту імені С. М. Кірова. 5 жовтня 1940 року студента другого курсу інституту Д. С. Басенка призивають до лав Радянської Армії, де він самовіддано і хоробро б’ється з німецько-фашистськими загарбниками за честь, свободу і незалежність нашої Батьківщини. Гвардії капітан Д. С. Басенко, помічник начальника штабу 339 окремого гвардійського важкого самохідного артилерійського полку, героїчно загинув 8 листопада 1944 року.

Батюк Федір Йосипович народився в 1923 році в м. Зіньків Полтавської області. Член ВЛКСМ з 1939 року. Закінчив середню залізничну школу № 2 міста Харкова і 30 серпня 1940 року був зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту. Студент другого курсу Ф. Й. Батюк 10 вересня 1941 року був призваний до лав Радянської Армії. До останнього дихання він захищав Радянську Батьківщину від нашестя німецько-фашистських орд. Особливо запеклі й жорстокі бої розгорнулися в Сталінградській області. 18 серпня 1942 року, мужньо захищаючи рідну землю, стрілець 119 гвардійського стрілецького полку 40 гвардійської стрілецької дивізії рядовий Ф. Й. Батюк в одному з боїв героїчно загинув. Він похований на схід від хутора Дубового Сиротинського району Волгоградської області.

Башков Андрій Тихонович народився в 1917 році в с. Петропавлівка Михайлівського району Амурської області. У 1939 році закінчив середню школу і без вступних іспитів 26 серпня був зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту. 1 лютого 1940 року А. Т. Башкова призвали до Радянської Армії. У її лавах він боровся за щастя і процвітання рідної Батьківщини. В одному з боїв у лютому 1942 року А. Т. Башков пропав без вісті.

Бєліцький Феофан Іларіонович народився в 1918 році в м. Кадієвка (Донбас) у робітничій сім’ї. В 1937 році закінчив середню школу № 4 в м. Серго і вступив до Харківського електротехнічного інституту. Студент четвертого курсу Феофан Бєліцький з перших днів Великої Вітчизняної війни б’ється у лавах Радянської Армії. Командир батареї 27 гвардійського артилерійського полку 8 гвардійської стрілецької дивізії, гвардії капітан Ф. І. Бєліцький у бою за Радянську Батьківщину пропав без вісті 4 березня 1944 року.

Блащук Веніамін Опанасович народився в 1923 році. Член ВЛКСМ. У серпні 1940 року В. О. Блащук був зарахований на перший курс енергомашинобудівного факультету Харківського механіко-машинобудівного інституту. У день, коли почалася Велика Вітчизняна війна, студент В. О. Блащук готувався до останнього іспиту за перший курс. У важкі, повні небезпеки роки війни, багато фронтових доріг довелося пройти командиру топографічного взводу 855 артилерійського полку 311 стрілецької дивізії лейтенанту В. О. Блащуку. Досвідчений офіцер разом зі своїми бойовими товаришами продовжував знищувати фашистських окупантів на їхній території. В бою за визволення міста Гранав у східній Померанії Веніамін Олександрович був тяжко поранений і 13 лютого 1945 року помер від ран. Похований на міському кладовищі.

Бодик Петро Матвійович народився в 1916 році в м. Золотоноша Полтавської області. Член КПРС з 1939 року. Закінчив робітничий факультет інституту і в 1939 році був зарахований на 4 курс Харківського механіко-машинобудівного інституту за фахом «Гідравлічні машини». 23 червня 1941 року він на «відмінно» захистив дипломний проект, і йому була присвоєна кваліфікація інженера-механіка. Віроломний напад фашистів на нашу країну перервав мирне життя радянських людей, і інженер П. М. Бодик іде до лав захисників Радянської Батьківщини. Гвардії інженер-капітан П. М. Бодик, заступник з технічної частини командира батальйону 16 танкової бригади хоробро і мужньо бився з німецько-фашистськими загарбниками. 17 березня 1945 року він героїчно загинув, звільняючи землю Польщі.

Публікується за матеріалами музею історії НТУ "ХПІ".