Для 1800 юнаків та дівчат лютий став місяцем особливих хвилювань. Вони захищали дипломні роботи та проекти, підтверджуючи кваліфікаційний рівень спеціаліста. 168 із них отримують дипломи з відзнакою.

Позаду п’ять з половиною років навчання, перші кроки в світі наукових досліджень та перших реальних розробок. Тепер на них чекають підприємства і фірми, наукові установи і організації, а дехто з них мріє залишитися в рідному ХПІ, щоб продовжити свій науковий шлях. Кожному із них бажаємо успіху в обраній ними справі!

 

Дипломи спеціалістів і заявка на винахід

На знімку (зліва направо): Микола Рєзник, В. Т. Коваленко і Роман Ноженко.

Доцент Володимир Тихонович Коваленко знає хлопців із групи ТМ-44б не один рік. П’ять з половиною років вони старанно вчилися і плідно працювали на кафедрі двигунів внутрішнього згоряння.

– Маємо наявні результати роботи Романа Ноженка і Миколи Рєзника – вони подали спільну заявку на винахід. Під час навчання в університеті показали себе з кращого боку, та й чи може бути інакше, якщо хлопці свідомо обирали спеціальність, якщо їм це подобається. Приємно спостерігати, як вони працюють, – говорить В. Т. Коваленко. – Не сидять, склавши руки, – шукають, отримують знання й використовують їх на практиці. Роман і Микола висловлюють новаторські ідеї, обговорюють їх зі мною – науковим керівником – і далі втілюють їх у життя. На п’ятому курсі Р. Ноженко і М. Рєзник стали кращими в ігровому проектуванні, виконавши самостійну конструкторську роботу. А нинішній авторський винахід доводить, що хлопці вже відбулися як інженери, дослідники, конструктори.

Вибір саме спеціальності «Двигуни внутрішнього згоряння» хлопці пояснюють досить просто: обидва із невеликих міст (Рома із Печеніг, а Микола – з Ізюма), тому вони мали більше можливостей «ганяти» на мотоциклах, аніж харків’яни. Вони розбирали, ремонтували своїх «сталевих коней», проводячи майже весь час після уроків у гаражі з друзями. Миколі Рєзнику в цій нелегкій справі завжди допомагав батько.

Ідея виконувати спільний проект прийшла сама собою, адже хлопці живуть в одному гуртожитку, це давало можливість не лише в університеті обговорювати розробки і дослідження, а й вдома навчатися, радитися, шукати шляхи вирішення проблеми. З ними разом над цим проектом працював і майбутній магістр Олександр Клименко.

Комбайновий дизель потужністю 190 кВт випускають вже не одне десятиліття. Та наука не стоїть на місці – устаткування з року в рік ускладнюється, і тому машинам необхідні більш надійні двигуни. «У камері згоряння ми розмістили вставку зі спеціальними пелюстками, це підвищило економічні показники, потужність двигуна. Зараз ми подали документи на винахід і з нетерпінням очікуємо результату», – посміхаючись, говорить Микола Рєзник.

– До 4 курсу ми весь час приділяли навчанню, а під час підготовки бакалаврської роботи занурились повністю у дослідження. Робота нас захопила, поглинула, – розповідає Роман. – Величезну подяку висловлюємо Володимиру Тихоновичу, який завжди нам допомагає, направляє, якщо ми відхиляємось у хибному напрямку у власних пошуках. Ми неодноразово обговорювали майбутнє і можу сказати: обидва мріємо працювати за спеціальністю. На наш вибір вплинула практика на заводах Малишева, ХТЗ. Тоді нас вразила технологія відливки деталей із чавуну.

Хлопці оптимістично дивляться у майбутнє – мають надію вже найближчим часом влитися в колективи промислових гігантів, зробити свій внесок у розвиток двигунобудування. Таку впевненість прищепив Харківський політехнічний.

На завершення вітаємо хлопців з відмінним захистом, який відбувся 9 лютого!