Щорічно в НТУ «ХПІ» проводиться конкурс на звання кращого гуртожитку нашого
університету. Кілька років поспіль перше місце займає гуртожиток №7, в якому
проживають студенти МШ, МТ та ЕК факультетів. У 2003 році «срібним» призером
став гуртожиток №3 (ЕК, ФТ факультети). Що ж дозволило «трійці» досягти такого
успіху, адже в минулому році була „бронза”? Про це розповідає заступник декана
ЕК факультету з виховної роботи доцент А.О. Федоров.
– У минулому році, як і в усі попередні, ми плідно попрацювали, щоб зробити
проживання в нашому гуртожитку більш комфортним. Це і підтримання силами самих
студентів чистоти і порядку в приміщеннях, і проведення загальних ремонтних
робіт, і оновлення устаткування у комп’ютерному класі та меблів у гуртожитку
взагалі. Але якщо говорити чесно, наше «срібло» – це цілком заслуга студентських
ремонтних бригад, до складу яких входять в основному фізтехівці. Ми, тобто
деканат і адміністрація гуртожитку, лише замовляємо матеріали й інструменти, а
студенти вже працюють на совість, адже ж їм тут жити. Хочу висловити подяку і
дирекції студмістечка, адміністрації та персоналу гуртожитку № 3, що допомагають
нам.
– Андрію Олексійовичу, ми знаємо, що університет нагороджує переможців та
призерів подарунками та грошовими преміями. Що ви вирішили зробити із цими
грошима, щоб, так би мовити, полегшити життя студентів?
– Керівництво «трійки» вирішило облаштувати для наших мешканців невеликий
спортивний зал. У нас було вільне приміщення, в якому вже зроблено ремонт і
поставлені тренажери, більярдний та тенісний столи – усе, щоб студенти могли,
відпочиваючи, підтримувати форму та з користю проводили вільний від навчання
час.
– Скажіть, будь ласка, невже у вашого гуртожитку немає проблем?
– Проблеми, звичайно ж, є і їх багато. Головне питання, що потребує негайного
вирішення, це вітраж на фасаді. Річ у тім, що металевий каркас прогнив, і ми
турбуємося, що скло може посипатися. Також привертає увагу і відсутність витяжок
у душових кімнатах, адже від вологи руйнується цегла. Звичайно ж, керівництво
університету пообіцяло нам допомогти із вирішенням цих проблем. Поруч з
гуртожитком ростуть старезні дерева, і було прийнято рішення провести озеленення
території. Лишилося знайти саджанці. Та це вже нам разом із студентами під силу.
Також своїми враженнями про гуртожиток № 3 поділилися з нами і Зоя Черниш,
заступник голови Студентської Ради, та Світлана Шолда, староста 8-го поверху.
Обидві навчаються на факультеті бізнесу та фінансів, у групі 20-в. Дівчата
перейшли навчатися з економічного факультету на БФ, при цьому вони вирішили не
змінювати гуртожиток. Що ж такого прикметного в „трійці”?
– Ми чули багато гарних відгуків про цей гуртожиток, коли тільки оселилися. А
вже влаштувавшись там, не захотіли лишати „насиджене місце”. Ще, як і в усіх
гуртожитках ХПІ, кожного року у нас проводиться ремонт. У минулому році,
наприклад, нам облаштували комп’ютерний клас, зробили читальний зал для
студентів, поставили телевізор, так що наші хлопці мають змогу всі разом
дивитися футбол, адже в компанії веселіше. А ще нам нещодавно відремонтували
селекторний зв’язок.
– Розкажіть нам, що ви робите для того, що життя в вашому гуртожитку було
веселіше, адже і ви, Зоє, і ви, Світлано, не просто студенти і мешканці, а маєте
певні зобов’язання і перед студентами, і перед керівництвом гуртожитку?
– Ми, наприклад, влаштовуємо різноманітні конкурси: на найкращу кімнату,
малюнок. А ще проводимо змагання з пінг-понгу та шахмат, футболу (ЕК проти ФТ).
З дозволу коменданта Надії Інокентіївни Чен силами самих студентів було
облаштовано дискозал, і тепер ми влаштовуємо там свята. А щодо допомоги нашому
керівництву, ми маємо право штрафувати порушників, наприклад, тих, що без
поважної причини запізнюються до гуртожитку.
– Дівчата, поясніть, що означає у гуртожитку „штраф”?
– Вимити плиту на кухні, чи заклеїти вікна, чи прибрати територію навколо „трійки”.
Ми намагаємося допомогти коменданту, щоб і надалі наш гуртожиток посідав призові
місця.