О газете | Архив номеров | Архив статей | Поиск      

НТУ „ХПІ” у Центрально-східно-європейському віртуальному університеті


[Інтерв’ю взяла С. ЗЕМЛЯНСЬКА.]
#22-23 от 14.10.2004

29 вересня 2004 року в Національному технічному університеті України „Київський політехнічний інститут” відбулися збори учасників проекту ЮНЕСКО „Відкритий віртуальний кампус центрів електронного навчання, науково-технологічних та інженерних університетів країн Центральної та Східної Європи”. Його учасники підписали Меморандум про необхідність заснування міжнародного громадського об’єднання „Центрально-східно-європейський віртуальний університет” (CEEVU), обговорили його Концепцію, Статут та провели установчі збори. У цих заходах брали участь ректор нашого університету, професор Л.Л. Товажнянський, проректор, професор В.О. Кравець та професор О.П. Сук, керівник Центру дистанційної освіти НТУ „ХПІ”.

Ректора НТУ „ХПІ” було обрано представником України в Президії „Центрально-східно-європейського віртуального університету”.

Сьогодні він відповідає на питання нашої газети відносно цього заснування.

–Які цілі ставлять перед собою засновники?

– Прискорення темпів технологічних перетворень, бурхливий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, глобалізація економічної, інформаційної й освітньої сфер діяльності призводять до необхідності трансформувати системи вищої освіти практично у всіх країнах світу. Дуже актуальним є рішення проблем, пов’язаних із підвищенням конкурентоспроможності науки, економіки та освіти Європи, особливо її центральної та східної частини. У першу чергу це стосується вищої освіти в сфері фундаментальних, природничих і інженерних наук. При цьому необхідно подолати негативні тенденції, які сформувалися у більшості країн Центральної та Східної Європи в останнє десятиліття – зниження рівня й обсягу фундаментальної, природничо-наукової й інженерної підготовки кадрів, забезпечити широкий доступ до високоякісних освітньо-наукових ресурсів майбутнім і працюючим інженерам, надаючи їм можливість „учитися протягом усього життя”.

– Леоніде Леонідовичу, такі цілі переслідує й Болонський процес, до якого має в 2005 році приєднатися Україна?

– Саме так, і створення Центрально-східно-європейського віртуального університету – це важливий крок до об’єднання освітньої системи в Європі. У нашому вузі вже немало зроблено в цьому напрямку: діє структура „бакалавр – магістр”, запроваджується кредитно-модульна система, ще з початку 90-х років університет впроваджує дистанційне навчання, є одним із засновників навчально-науково-виробничого комплексу „Академія дистанційної освіти”, до якого входять Українська академія державного управління при Президенті, інститут засобів навчання академії педагогічних наук України, Національний університет ім. Тараса Шевченка та інші поважні установи. Проведення в березні цього року в НТУ „ХПІ” Всеукраїнської наради ректорів технічних вузів є визнанням вагомості реформ, що проводяться в нашому університеті.

– CEEVU – це свого роду модель інтеграції і уніфікації системи вищої технічної освіти країн регіону і Європи в цілому?

– Так, для ефективного вирішення таких масштабних завдань у сфері вищої освіти необхідна інтеграція зусиль і можливостей науково-технологічних і інженерних університетів всіх країн, що входять у регіон. При цьому повинні бути використані новітні педагогічні й інформаційно-комунікаційні технології електронного навчання в системі відкритої освіти. Україна, як країна, яка активно розвиває систему дистанційного навчання, має спеціалізовану науково-освітню комунікаційну мережу, а також великий досвід і традиції в області фундаментальних, природничих та інженерних наук, виступила з ініціативою створення такого віртуального університету під егідою ЮНЕСКО. За рішенням 32-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з 2004 року розпочато проект щодо створення віртуального кампусу центрів е-навчання, науково-технологічних і інженерних університетів країн Центральної та Східної Європи. Координатором Проекту ЮНЕСКО визначений Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”. А роль головного європейського партнера в реалізації Проекту ЮНЕСКО відведена одному з найбільших віртуальних університетів Європи – NETTUNO (Nettuno network per l’universita ovungue, Roma, Italy).

– Які зобов’язання беруть на себе університети – учасники Проекту ЮНЕСКО та CEEVU?

– Університети-учасники будуть здійснювати спільну наукову та освітню діяльність у сфері фундаментальних, природничих, інженерно-технічних наук і комунікаційних технологій. При цьому освітньою моделлю підготовки інженерно-технічних і наукових кадрів є відкрита освіта, заснована на принципах і положеннях Болонської конвенції. А технологічною моделлю – дистанційне навчання на основі використання інформаційних технологій і комунікаційних мереж (е-learning). Головна місія CEEVU полягає в інтеграції зусиль центрів е-навчання, науково-технологічних і інженерних університетів Центральної та Східної Європи, які, реалізуючи освітні принципи інформаційного суспільства – „навчання протягом усього життя” і „навчання без кордонів”, забезпечать підготовку фахівців нової формації, здатних прискорити економічний і соціальний розвиток країн нашого регіону. Зробити це можна, головним чином, за рахунок ефективного й оперативного застосування у своїй практичній діяльності новітніх досягнень в області фундаментальних, природничих, інженерно-технічних наук і інформаційно-комунікаційних технологій.

– Леоніде Леонідовичу, Вас обрано до керівного органу CEEVU – його Президії. Які його функції?

– Головним органом управління віртуального університету є Збори членів CEEVU, які скликаються Президією не рідше одного разу у два роки. Серед учасників перших зборів були такі заклади, як Асоціація організації Мереж Центральної та Східної Європи (Австрія), Софійський технічний університет (Болгарія), Державний інженерний університет Вірменії, Талліннський технологічний університет (Естонія), Каунаський технологічний університет (Литва), Варшавський технологічний університет (Польща), Бухарестський технічний університет (Румунія), Будапештський університет технологій та економіки (Угорщина), Технологічний університет Брно (Чехія) У зборах брав участь Перший заступник Міністра освіти України А.М. Гуржій. Українські вузи були представлені Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, НТУУ „КПІ”, НТУ „ХПІ”, національними технічними університетами – Донецьким, „Львівська політехніка” та Міжнародним університетом фінансів. А головував на зборах представник ЮНЕСКО – директор відділу аналізу і політики в галузі науки Ель Таєб Мустафа. До компетенції Президії належать розроблення концептуальних напрямів і стратегічних планів розвитку CEEVU, координування взаємодії з державними органами влади, прийняття рішень щодо відкриття центрів, відділень, представництв та ін.

– Участь у CEEVU відкриває перед нашим вузом певні перспективи?

– Звичайно, перш за все, буде розроблено нормативно-правове забезпечення, що дозволить університетам різних країн з різними системами вищої освіти вести спільну освітню діяльність, засновану на принципах і положеннях документів Болонського процесу. Участь в CEEVU стане, безумовно, для нашого університету потужним імпульсом у розвитку дистанційних форм освіти, у підготовці персоналу для неї, у науковій діяльності, у подальшій взаємодії з міжнародними організаціями.

Разработка, поддержка и наполнение: лаборатория информационно-поисковых систем НТУ "ХПИ" © 2004 — 2019


Яндекс.Метрика

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Національний університет цивільного захисту України Народная украинская академия Харківський національний автомобільно-дорожній університет Національний фармацевтичний університет Національний гірничий університет