О газете | Архив номеров | Архив статей | Поиск      

День захисту клімату


[Марина Фарбітна, студентка групи ІТ-26а]
#25-26 от 25.12.2008

Пригадайте, коли ви востаннє бачили справжнє літо – тепле й ласкаве, а не мокро-холодне чи сухе і безбарвне? Справжню чарівну зиму – морозну, але сніжну, сріблясту, казкову? В дитинстві – скажуть ті, кому за тридцять. А сучасні діти взагалі не знають, що це таке. Казка про Снігову королеву перетворилась на нісенітницю – їй просто ніде жити, адже крижаний покрив на Північному полюсі вже зменшився на 40 % порівняно з 1970 р. А те, що всі вважали дурною казочкою, страшилкою від екологів – глобальна зміна клімату – перетворилось на реальність.

Починаючи з 2003 року, через кліматичні зміни і танення льодовиків рівень Світового океану піднімається на 3,1 (2,4–3,8) мм щорічно – загалом він виріс на 0,17 м, що загрожує затопленням прибережних територій і цілих острівних держав. У 1995–2006 р. р. були зафіксовані найвищі з 1850 р. (початку вимірювання) температури. Від підвищення температури та підняття рівня води гинуть коралові рифи. Змінюють свій напрямок океанічні течії, що призводить до перерозподілу зон вологого та посушливого клімату на планеті. Від змін природних кліматичних циклів потерпають різні види тварин та рослин, а деякі з них, наприклад, білий ведмідь, опинилися на межі зникнення.

Можливо нас, українців, не дуже турбують проблеми арктичних тварин або жителів острівних держав, проте глобальні зміни клімату даються взнаки і в Україні. Останнім часом збільшилась кількість буревіїв, засух і повеней, тривалих періодів спеки або, навпаки, різкого похолодання. За оцінками Міністерства надзвичайних ситуацій за 2001–2005 роки кількість та масштабність природних стихійних лих в Україні зросла майже вдвічі порівняно з кінцем минулого сторіччя.

Один з головних чинників кліматичних змін – викиди парникових газів (зокрема СО2), спричинені людською діяльністю. За даними Міжнародної Агенції з Енергетики Україна – одна з 20 країн-«лідерів» по викидах парникових газів. Проте проблемам зміни клімату в нас майже не приділяють уваги. Хоча Україна і ратифікувала Кіотський протокол, у нас відсутня політика зниження викидів у побуті і промисловості. Але парниковий ефект – це провина не лише промисловості, транспорту, сільського господарства... Кожен з нас причетний до цього: користуючись побутовими приладами й автомобілями, ми також збільшуємо кількість СО2 в атмосфері.

Щоб привернути увагу українців до цієї проблеми та примусити українську владу вирішувати її, напередодні Конференції сторін рамкової конвенції зі змін клімату (1–12 грудня, Познань, Польща), 23 листопада в Києві проводили низку акцій на захист клімату. О 12:00 від Михайлівської площі вирушила театралізована хода за участю представників громадських організацій, екоклубів, студентів, волонтерів, а також усіх небайдужих (фініш на Контрактовій площі). Учасники – у карнавальних костюмах та з плакатами на тему зміни клімату. Одночасно з цим на Контрактовій площі розпочалася виставка досягнень відновлюваної енергетики та ідей щодо зменшення енергоспоживання, шоу льодових скульптур, інформаційна виставка, конкурси та вікторини. О 15:00 розпочався екологічний квест вулицями столиці, який дозволив учасникам виявити свої знання з питань енергозбереження, захисту клімату та довкілля в цілому. Переможці квесту отримали еко-призи.

Вразило те, що Київ зустрічав нас снігом. З Харкова нас було вісім чоловік, і п’ятеро з яких були ми – студенти Національного технічного університету «ХПІ» (Аліна Будко, Наталія Вовк, Олена Гончарова, Реґіна Якушева – представниці групи ІТ-26б, Марина Фарбітна – ІТ-26а). Ми намагалися гідно представити не тільки наше місто, а і наш вуз. Там були представники ще кількох міст України – Черкас, Вінниці, Києва. Пройшовши театралізованою ходою вулицями столиці з плакатами на тему зміни клімату, ми намагалися звернути увагу на цю проблему не лише громадян України, представників влади і ЗМІ. Провели весело час, почули цікаву інформацію. Хотілося, щоб такі акції проводилися частіше і досягали своєї мети.

Проблема зміни клімату дуже гостро постала в наш час, вже грудень, а про сніг ми можемо вже тільки мріяти. Хоча ті країни (Португалія, США) які не уявляли цього природного явища, тепер спостерігають його як повсякденне. Для обох сторін цієї проблеми це своя катастрофа, бо за багато років створилися не тільки клімат, а й ландшафт, природне середовище. І все це може змінитися безповоротно, якщо люди не зрозуміють і не почнуть діяти разом!!!

Разработка, поддержка и наполнение: лаборатория информационно-поисковых систем НТУ "ХПИ" © 2004 — 2021


Яндекс.Метрика

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Національний університет цивільного захисту України Народная украинская академия Харківський національний автомобільно-дорожній університет Національний фармацевтичний університет Національний гірничий університет