«Це перемога всього колективу кафедри»,
|
– говорить професор Валерій Павлович Шапорєв – переможець внутрішньовузівського туру конкурсу «Вища школа Харківщини – кращі імена» в номінації «Завідувач кафедри».
Шлях до керівництва кафедрою хімічної техніки та промислової хімії Валерій Павлович почав ще в 1960 році, коли став студентом факультету хімічного машинобудування ХПІ саме цієї кафедри. Після закінчення навчання молодий спеціаліст працював у науковій частині Сєвєродонецької філії Державного інституту азотної промисловості, де досліджував плазмохімічне добування ацетилену. А в 1968 році повернувся до Харкова, працював в НІОХімі, де пройшов шлях від мийника посуду (і це з дипломом ХПІ, та не слід забувати, наскільки важливим є для хімічних дослідів чистий посуд) до завідувача відділу. Захистив кандидатську дисертацію.
«А в 1986 році завідувач кафедри хімічної техніки та промислової хімії, професор Г.А. Ткач створював команду, – згадує Валерій Павлович своє повернення до інституту. – Саме він запросив кількох науковців до роботи на кафедрі. У 1995-му я захистив докторську, наступного року мені присвоїли звання професора. Через три роки, у 1999 році я очолив кафедру хімічної техніки та промислової хімії. Робота завідувача кафедри складна, доводиться вирішувати актуальні для вищої школи питання: підвищення якості освіти, організаційна робота, виховання студентів, адміністративно-господарчі справи та ін».
З приходом В.П. Шапорєва як керівника розвивалися не лише старі, а й з’явилися нові наукові напрямки, наприклад, з композиційних матеріалів, біотехнологій. За цими напрямками ведеться госпдоговірна робота, до виконання якої залучаються студенти старших курсів, аспіранти.
Кафедра тісно співпрацює з промисловими підприємствами, науково-дослідними інститутами, серед яких УкрНДІХіммаш, Харківський ремонтно-експериментальний завод, Український інститут лісового господарства і агромеліорації ім. Висоцького, філія НАНУ в Харкові, завод «Турбоатом». Кафедра використовує ці бази, аби дати студентам більш ґрунтовні знання промисловості. Найбільша завада в роботі завідувача кафедри – недостатнє фінансування лабораторної бази. Звичайно, допомагають ректорат, інститути та підприємства, з якими співпрацює кафедра.
Значні успіхи кафедра хімічної техніки та промислової хімії має у виконанні програм «Кадри» та «Підручник». Якщо в 1999 році, коли Валерій Павлович став завідувачем, середній вік співробітників становив 61 рік, то зараз 46. Кращі магістри залишаються на кафедрі, вступають до аспірантури, стають викладачами. Щорічно тут навчаються 12 аспірантів, більшість із них після захисту залишаються на кафедрі.
Щороку у спеціалізованих журналах друкується 25–30 статей. Останнім часом видано багато навчальних посібників, в основному з екології, а зараз науковці кафедри планують поновити матеріал з інших спеціальностей.
«Кожен викладач, який поважає себе, має проявляти інтерес не лише до викладання, а й до науки, промисловості, – переконаний професор В.П. Шапорєв. – Ці складові неподільні! І це запорука успішного розвитку самого викладача і його учнів!»