О газете | Архив номеров | Архив статей | Поиск      

До дня української писемності та мови


[Л. Васенко, Т. Михайлова, Н. Єпіфанова]
#20 от 28.10.2008

    Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.

М. Рильський.

Щорічно 9 листопада в нашій країні відзначають День української писемності та мови. Це свято запроваджено 1997 року з ініціативи громадських організацій і з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства.

За висловом відомого українського письменника Олександра Олеся, мова – це не просто спосіб спілкування, а духовне життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, це ще й музика, мелодика, барви його буття.

Одна вона у нас така –
Уся співуча і дзвінка,
Уся плакуча і гримуча,
Хоч без лаврового вінка.

Тарас Шевченко.

У листопаді 1997 року видано Указ Президента України «Про День української писемності та мови», де зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день шанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця».

Нестор-Літописець був автором «Повісті временних літ» – літописного зведення, складеного в Києві на початку ХІІ століття. Книжкова справа була змістом його життя.

У День української писемності та мови в Україні за традицією:

  • покладають квіти до пам’ятника Несторові-Літописцю, що знаходиться у сквері біля Києво-Печерської лаври;
  • відзначають найкращих популяризаторів українського слова (Президент України нагороджує відомих українських письменників і діячів);
  • заохочують видавництва, що видають літературу українською мовою.

Традиційним став і Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, що стартує 9 листопада. Цей марафон був зініційований українським меценатом і громадським діячем Петром Яциком, який мешкав у Канаді, але завжди пам’ятав про рідну землю. Після здобуття Україною незалежності він часто приїздив на Батьківщину. Мовна ситуація в Україні дуже непокоїла Петра Яцика, бо він був переконаний, що є мова – є й держава, немає мови – немає держави.

Так народилася ідея конкурсу з української мови для української ж молоді, який поступово набуває популярності, бо головна мета його – утверджувати державний статус рідної мови, підносити її престиж, виховувати пошану до культури і традицій українського народу.

Кафедра української, російської мов і прикладної лінгвістики НТУ «ХПІ» теж бере активну участь у святкуванні Дня української писемності та мови. Із 2002 року викладачі кафедри укладають матеріали для проведення першого етапу конкурсу, розробляють критерії оцінювання робіт його учасників. Студенти із задоволенням беруть участь у таких «мовних змаганнях», оскільки їм цікаво дізнатися щось нове про рідну мову (наприклад, про зміни у граматиці, лексичні значення нових слів, особливості вживання слів за певних умов тощо).

Так, серед завдань, що пропонуються студентам, є такі:

  1. Відредагувати словосполучення: включити прилад, на слідуючій неділі, я можу доказати цю теорему, завдяки запізненню отримав зауваження, мені більше всього подобаються лекції по хімії (правильна відповідь: увімкнути прилад, наступного тижня (на наступному тижні), я можу довести цю теорему, через запізнення отримав зауваження, мені більше за все (найбільше) подобаються лекції з хімії).
  2. Дібрати до запозичених слів українські відповідники (синоніми): індустріальний, домінувати, потенційний, структура, нонсенс, характер (правильна відповідь: промисловий, переважати, можливий (прихований), будова, нісенітниця, вдача).
  3. Перекласти українською російські термінологічні словосполучення: удельный вес, центростремительное ускорение, центробежная сила, конечное число, предельная нагрузка, электродвижущая сила, движущееся тело, органические примеси (правильна відповідь: питома вага, доцентрове прискорення, відцентрова сила, скінченне число, граничне навантаження (навантажування), електрорушійна сила, рухоме тіло, органічні домішки).

Студенти-переможці першого етапу конкурсу беруть участь у другому (обласному) етапі, який під керівництвом Головного управління освіти і науки Харківської облдержадміністрації почергово проводять вищі навчальні заклади нашого міста. Є також третій етап конкурсу – національний, який відбувається під егідою Міністерства освіти і науки України.

Окрім того, наша кафедра активно залучається до проведення Всеукраїнської студентської олімпіади з української мови. Олімпіада теж має два етапи: І – внутрішньовузівський, ІІ – Всеукраїнський (наші переможці їдуть до Донецького національного університету).

Участь у таких заходах сприяє формуванню комунікативної культури майбутніх фахівців, удосконалює вміння й навички користування мовними засобами в різних сферах спілкування й різних життєвих ситуаціях.

Студенти Інна Безверхня (ЕК-26б), Сергій Бондаренко (ІФ-62а), Наталя Глущенко (О-45а), Мар’яна Гулович (ІФ-67б), Анастасія Дорошенко (ІФ-87), Дмитро Калінін (ЕМ-55), Ольга Клименко (БФ-27д), Катерина Плаксій (І-27а), Аліса Стоцька (БФ-26а), Ірина Цись (ІФ-36в), Сергій Чепіга (БФ-23б) та інші переможці перших етапів вважають, що участь у таких конкурсах та олімпіадах допомагає оцінити свій рівень володіння рідною мовою, підвищити грамотність, розвивати пізнавальну активність, власні творчі сили і здібності.

Проте є у нас переможці й других етапів. Студентка Катерина Плаксій (І-27а) на останній Всеукраїнській олімпіаді з української мови в Донецьку (квітень, 2008) посіла І місце серед учасників секції «Техніка, медицина, спорт».

Цьому також сприяють щорічні науково-практичні конференції студентів та аспірантів. Кафедра із власної ініціативи підготувала Міжнародну студентську конференцію «Формування мовної компетенції майбутньої гуманітарно-технічної еліти» (2002), у якій взяли участь представники багатьох країн (Україна, Польща, Китай, Афганістан, Росія, В’єтнам). У 2003 році організовано мовознавчу секцію в межах регіональної науково-практичної конференції студентів та аспірантів, що проводиться щовесни у НТУ «ХПІ». У власних наукових розвідках студенти порушують проблеми мовної ситуації в Україні, унормування і стандартизації української науково-технічної термінології, запозичання до української мови, культури мовлення і норм правопису.

Отже, усі заходи кафедри української, російської мов і прикладної лінгвістики НТУ «ХПІ» мають довести студентам, що українська мова здатна обслуговувати науково-технічну сферу діяльності та що мовна культура – одна з неодмінних якостей, яка повинна бути властива сучасному мовному фахівцеві технічного профілю.

Л. Васенко, доцент;
Т. Михайлова, старший викладач, кандидат філологічних наук;
Н. Єпіфанова, викладач.

Разработка, поддержка и наполнение: лаборатория информационно-поисковых систем НТУ "ХПИ" © 2004 — 2019


Яндекс.Метрика

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара Національний університет цивільного захисту України Народная украинская академия Харківський національний автомобільно-дорожній університет Національний фармацевтичний університет Національний гірничий університет