На знімку: студенти НТУ «ХПІ» оглядають експозицію «Ми звинувачуємо!»

Вражаючим було відвідання експозиції «Ми звинувачуємо!», присвяченої страшним подіям Голодомору 1932–1933 р. р. У радянські часи ця тема була заборонена до 1987 року.

Сьогодні перед нами, як і перед всім українським суспільством, стоїть завдання глибоко осмислити причини, характер, масштаби трагедії, що сталася 75 років тому, гідно вшанувати і вшановувати надалі пам’ять мільйонів наших співвітчизників, які загинули страшною смертю. Голодомор 1932–33 р. р. – це наш біль, це наш реквієм і водночас наш символ – символ незнищенності нашого народу. Ще й зараз серед пересічних громадян на вулиці, в трамваї чи метро часто можна чути: «Кому потрібно піднімати питання 75-річної давнини? Ну, скільки можна говорити про той Голодомор, коли сьогоднішнє життя тяжке, безпросвітне?» А піднімати й говорити треба… Коли ми хочемо дбати про майбутнє, маємо, перш за все, подбати про власну історію. Бо майбутнє якраз і твориться з історії. Ми там беремо те, що є сильним, що об’єднує, робить нас мудрішими, й на цих висновках формуємо свою перспективу. Ми не повинні допустити, щоб пам’ять про Голодомор згасла в історичній пам’яті.

Про геноцид українського народу свідчать представлені на виставці документальні матеріали: розсекречені Постанови більшовицької партії та керівництва НКВС, фотографії того періоду, спогади селян з різних областей України. Кожний фрагмент експозиції відтворює жахливі сторінки історії нашої країни.