Виповнилось 70 років докторові історичних наук, професорові, завідувачу кафедри НТУ «ХПІ» Леоніду Михайловичу Бєсову. На його життєвому шляху були праця верстатником на заводі, навчання в технікумі, служба в Радянській Армії, де він був курсантом, командиром танка, заступником командира взводу танкового навчального полку.

У 1966 році закінчив ХПІ за спеціальністю «Колісні та гусеничні машини». Протягом шести років працював інженером-конструктором на Харківському тракторному заводі. З 1972 р. – на партійній роботі: інструктор організаційного відділу Орджонікідзевського райкому партії м. Харкова, інструктор відділу організаційно-партійної роботи, ректор університету марксизму-ленінізму Харківського обкому партії. З листопада 1990 р. – старший викладач, доцент ХПІ. З 2000 р. – професор, а з 2004 р. – завідувач кафедри історії науки і техніки.

Президія НАН України відзначила, що докторською дисертацією Л.М. Бєсов започаткував новий напрямок досліджень в Україні в галузі історії науки і техніки України. Кафедра успішно співпрацює з багатьма випускаючими кафедрами НТУ «ХПІ» в напрямках підготовки кадрів вищої кваліфікації, написання монографій, навчальних посібників, публікацій. Під керівництвом Леоніда Михайловича захищено одну докторську і три кандидатські дисертації. Кафедра історії науки і техніки має творчі зв’язки зі спорідненими кафедрами вищих навчальних закладів та відділами окремих наукових установ НАН України.

Професор Л.М. Бєсов має понад 90 наукових праць. Серед них 11 монографій і навчальних посібників (2 навчальних посібники з грифом МОН України). Він винахідник СРСР, член спеціалізованої ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій. Член редколегій ряду наукових видань, є головою Харківського відділення Всеукраїнського товариства істориків науки, обраний академіком АН вищої освіти та академіком Інженерної академії України.

Нам приємно, що наш завідувач створив на кафедрі доброзичливу творчу атмосферу. Кафедра має чіткі орієнтири досягнення високого рівня і якості навчально-методичної, наукової і виховної роботи.

Від щирого серця бажаємо Леоніду Михайловичу міцного здоров’я, невичерпної енергії, творчих успіхів і натхнення у роботі. Нехай у нього назавжди збережеться молодечий запал до творчості і вміння стимулювати на таку роботу колектив кафедри історії науки і техніки, зміцнювати той авторитет, який він має як вчений і педагог.