Олімпіади

14–17 травня у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» відбулася 10-а Всеукраїнська студентська олімпіада з електротехніки для «неелектричних» спеціальностей. У ній взяли участь 65 студентів з 26 вузів країни.

Переможцем олімпіади став студент нашого університету Костянтин Полушкін (на знімку), якого підготував доцент кафедри загальної електротехніки В.С. Марков. Третє місце посіла наша студентка Юлія Жадан (ІТ-36), а сьомим став Микола Пирогов (ІТ-36), керівник – професор В.Ф. Болюх. Костянтин, Юлія і Микола стали ще переможцями і у командному заліку, значно випередивши студентів Львівської політехніки.

«Призові місця харківські політехніки займали завжди, – розповідає відповідальний секретар оргкомітету олімпіади, старший викладач кафедри загальної електротехніки С.М. Кожемякін. – Хоча суперники у них були дуже гідні – студенти Львівської політехніки, Севастопольського національного технічного університету та ін. Наша кафедра вдячна ректорату НТУ «ХПІ» за неоціненну допомогу у проведенні олімпіади, адже при підтримці Міністерства освіти і науки України вона всі 10 років проходила саме у Харківському політехнічному інституті. Хочу також відзначити, що переможців та призерів I и II турів олімпіади заохочують як наш вуз, так і міністерство».

Професор В.Ф. Болюх: «Вже у I університетському турі олімпіади ми сформували потужну команду нашого вузу, до якої увійшли 73 студенти. Лідерами її були Костянтин Полушкін, Юлія Жадан та Микола Пирогов. Ми вперше отримали таку значну перемогу у олімпіаді, у якій зайняли перші місця і в особистій, і у командній першості».

Завідувач кафедри загальної електротехніки, професор В.Г. Данько: «Наші студенти проявили спортивний азарт, бійцівський дух і, звичайно, показали високий рівень знань».

Костянтин Полушкін (ЕМ-36): «Електротехніку у нас почали викладати у минулому семестрі. Це був для мене цілком новий предмет. І раптом мій викладач Владислав Сергійович Марков порадив мені взяти участь в університетській олімпіаді з електротехніки. Спочатку я розгубився, а потім вирішив: чому б не спробувати?

Підготовка до олімпіади, безумовно, допомогла мені поглибити свої знання з предмету. Але коли я дізнався, що зайняв перше місце, почуття було двояким: з одного боку, приємно, що праця не пропала даремно, але з іншого – стало трохи страшнувато, адже досвіду участі у Всеукраїнських олімпіадах у мене не було. Проте, звичайно, було бажання виступити якомога краще.

Другий тур – більш відповідальний, оскільки тут іде боротьба не тільки за себе, але і, що значно важливіше, за честь свого університету. Так і виявилось: атмосфера Всеукраїнської олімпіади була більш напружена та серйозна, тому що всі хотіли повернутися до своїх вузів переможцями. Це було особливо помітно під час апеляції, коли йшла боротьба навіть не за очко, а за пів-очка. При цьому стосунки між учасниками залишалися дуже доброзичливими.

Я дуже щасливий, що справився з хвилюванням і зміг повторити успіх першого туру. Але ще більшу радість мені принесло те, що команда нашого ХПІ стала кращою серед усіх вузів України. Дуже приємно усвідомлювати свою причетність до цієї знаменної події.

Я вдячний своєму викладачеві Владиславу Сергійовичу Маркову, який повірив у мене, а також моїм однокурсникам та друзям за їх підтримку!»