Інформаційні технології

Інформаційні технології – один із найпріоритетніших напрямків розвитку НТУ «ХПІ». Наш університет одним з перших серед вузів України почав активне впровадження сучасних інформаційних технологій в усі сфери своєї діяльності i сьогодні в цій області займає одне з провідних місць. Істотних результатів у цьому напрямку університет досяг завдяки комплексному підходу до рішення організаційних i технічних задач, пов’язаних з інформатизацією. Це побудова університетської комп’ютерної мережі; побудова міської комп’ютерної науково-освітньої мережі; інформаційне наповнення українського сегмента Інтернет; використання сучасних інформаційних технологій в навчанні; розробка i впровадження системи автоматизації керування навчальним процесом.

Про сьогодення та перспективи ми поговоримо з начальником ЦНІТ В.П. Щетиніним.

– Вікторе Павловичу, одним із перших досягнень Центру було створення університетської комп’ютерної мережі. Які заходи проведено останнім часом для вдосконалення локальної мережі?

– Центр Новітніх Інформаційних технологій створено в січні 1992 року, а вже наприкінці року 10 корпусів університету були з’єднані з центральним вузлом мережі коаксіальним кабелем i в наступному році до мережі були підключені всі деканати, ректорат, бухгалтерія i наукова бібліотека університету. Вже в 1994 році комп’ютерна мережа університету поєднувала більш як 250 комп’ютерів, розташованих у 16 корпусах, а до кінця 2000 року кількість комп’ютерів, включених в університетську мережу, складала понад 600. Відзначу, що на сьогодні комп’ютерний парк вузу нараховує близько 2500 IBM-сумісних комп’ютерів, більшість з яких підключена до локальної мережі. У 1996 році розпочалася робота із заміни коаксіальних кабелів, які з’єднували навчальні корпуси університету з центральним вузлом мережі на волоконно-оптичні. На цей час практично усі корпуси університетського містечка переведені на оптику з пропускною спроможністю 1 Гб/с. У цьому році до університетської мережі волоконно-оптичним кабелем підключено віддалені навчальні корпуси: У-4 (вул. Пушкінська, 85), підготовчий факультет для іноземних громадян (вул. Весніна, 5а), гуртожиток «Гігант».

– З розвитком локальної університетської мережі зрозуміло, а як йдуть справи з міською науково-освітньою мережею? Які вузи до неї входять?

– Українська науково-освітня телекомунікаційна мережа URAN (Ukrainian Reserch & Academic Network) створена за рішенням Міністерства Освіти України та НАН України при підтримці університетів, інститутів Міністерства Освіти та НАН десять років тому – у 1997 році. Головне призначення URAN – забезпечити сферу освіти, науки та культури України інформаційними послугами на основі Інтернет-технологій для реалізації професійних потреб та розвитку галузей. Це і оперативний доступ до інформації, і обмін нею, її розповсюдження, накопичення та обробка для проведення наукових досліджень, дистанційного навчання, це і функціонування електронних бібліотек, віртуальних лабораторій, проведення телеконференцій, реалізація дистанційних методів моніторингу.

Національний технічний університет «ХПІ» з самого початку функціонування мережі URAN є базовою організацією її Харківського регіонального сегмента. Протягом трьох останніх років нашим університетом проводяться роботи по переводу міської науково-освітньої мережі на волоконно-оптичну технологію. На цей час по Харкову прокладено понад 20 км волоконно-оптичного кабелю, що об’єднав в єдину освітню мережу наступні вузи та НДІ міста: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харківський національний університет радіоелектроніки (ХНУРЕ), Харківський національний економічний університет (ХНЕУ), Національний фармацевтичний університет (НФаУ), Харківську державну академію культури, Українську інженерно-педагогічну академію, Харківську державну академію дизайну і мистецтв (ХАДМ), Президію Академії Правових наук України, Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, Харківський національний автомобільно-дорожний університет, Харківський національний технічний університет сільського господарства (ХНТУСГ) (два навчальні корпуси – по вул. Артема, 46 та вул. Мироносицькій, 92), Академію цивільного захисту МЧС України, Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія», Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва АМНУ, Інститут іоносфери НАН та МОН України, Національний технічний університет «ХПІ».

– Вікторе Павловичу, на одному із засідань Вченої ради ректор Л.Л. Товажнянський відзначив, що не всі кафедри та факультети раціонально використовують Інтернет, не оновлюючи вчасно свої сторінки на сайті університету.

– Так, проблема інформаційного наповнення офіційного сайту університету є дуже актуальною. Без активної участі у наданні інформації для нього усіх підрозділів університету неможливо мати якісний інформаційний ресурс, який би гідно представляв наш університет у мережі Інтернет. Ми постійно працюємо над удосконаленням сайту. Нещодавно на ньому з’явилися такі інтерактивні розділи, як форум та гостьова книга. У зв’язку з цим велике прохання до керівників усіх служб університету, особливо навчальних та наукових підрозділів, регулярно знайомитись з інформацією цих розділів та оперативно відповідати на листи, які там публікуються, а також брати активну участь у дискусіях. Зараз працюємо над тим, щоб інформація про кафедри на сайті була оформлена у єдиному стилі з університетським сайтом. Для спрощення процедури введення даних для кафедр розроблено спеціальну форму, заповнення якої не потребує особливих навичок роботи з комп’ютером – лише вміння працювати з текстом. Відповідні інструкції для введення інформації були передані деканам факультетів ще в середині листопада, але, на превеликий жаль, за три тижні з цією роботою впоралася лише половина кафедр. Мабуть, причина у тому, що там не призначені відповідальні за оперативне надання інформації на університетський сайт.

– Звісно ж, сайт в Інтернеті – це ж візитна картка університету…

– Так, це могутній засіб створення іміджу. І, мабуть, крім стилю оформлення, важливі також свіжість інформації, її суспільна і наукова вага. Якщо кафедри й факультети забезпечать вчасне наповнення своїх сторінок, то ми оперативно й на високому технологічному рівні зробимо цю інформацію надбанням світової наукової і освітньої громадськості.