Співпраця триває. Справа наліво: академіки НАН України А.К. Шидловський та О.В. Кириленко (директор ІЕД), проректор НТУ «ХПІ», зав. кафедри ПБМЕ професор Є.І. Сокол.

Цьогорічна міжнародна науково-технічна конференція «Силова електроніка та енергоефективність», що проводиться в НТУ «ХПІ» з 1993 року, була присвячена ювілею відомого в Україні та за її межами наукового закладу – Інституту електродинаміки (ІЕД) Національної академії наук. 60 років виповнилося від дня створення інституту.

З доповіддю про діяльність колективу інституту, історію і сьогодення виступив академік, у недавньому минулому – директор ІЕД (1973 – 2007 р. р.) – Анатолій Корнійович Шидловський.

Пройдений інститутом шлях – це шлях становлення і розвитку енергетики, електротехніки та енергетичного машинобудування України, значних досягнень вчених інституту, створення і розвитку наукових шкіл і нових напрямків у електротехніці та електроенергетиці. З перших десятиліть існування ІЕД його науковці тісно співпрацювали зі вченими Харківського політехнічного. Серед його корифеїв імена академіка АН УРСР В.М. Хрущова – засновника наукової школи «Техніка високих напруг» в ХПІ, його учня члена-кореспондента АН УРСР О.М. Міляха.

Інститут електродинаміки став справжньою кузнею наукових кадрів. На основі його наукових відділів були свого часу засновані Інститут кібернетики НАН України, інститут радіотехнічних проблем, Інститут проблем моделювання в енергетиці НАН України, Інститут загальної енергетики та ін. Сьогодні в 15 відділах ІЕД працює 5 академіків НАН України, 37 докторів технічних наук та 101 кандидат технічних наук. 39 наукових співробітників інституту є лауреатами Державних премій, а 29 – лауреатами Премій НАН України ім. В.М. Хрущова, С.О. Лєбєдєва та Г.Ф. Проскури.

Значний науковий потенціал та науково-технічний доробок інституту дає підстави для того, щоб очікувати нових науково-практичних результатів по таких напрямках, як наукова підтримка стратегії розвитку електроенергетики України, формування технічної політики, розробка науково обгрунтованих умов побудови нового покоління високоефективних пристроїв та систем напівпровідникової перетворювальної техніки, як основи створення енергозберігаючих технологій та підвищення енергетичної ефективності промислового обладнання. Це також розробка наукових основ інформатизації енергетики, побудови нового покоління високоефективного генеруючого устаткування синхронно-асинхронного типу для енергетики України, подальший розвиток нових принципів побудови прецизійної вимірювальної апаратури і створення на цій основі високоточних приладів і систем для електричних і магнітних вимірювань та ін. Ці розробки і в подальшому будуть суттєво впливати на науково-технічний прогрес у багатьох галузях промисловості нашої держави.

Важко переоцінити значення співпраці з ІЕД для розвитку наукових досліджень та підготовки спеціалістів у нашому університеті, в інших наукових та навчальних закладах України. Тому учасники конференції щиро вітали представників інституту-ювіляра і бажали всьому його колективу нових досягнень у розвитку енергетичної галузі.