Цьогорічну конференцію MicroCAD-Харків присвячено 100-річчю з дня народження професора Михайла Федоровича Семка – Заслуженого діяча науки і техніки УРСР, Героя Соціалістичної Праці, видатного вченого і просвітителя, який більше 30 років очолював Харківський політехнічний, ім’ям якого названа кафедра інтегрованих технологій машинобудування. Ця кафедра зберегла і послідовно продовжує наукові та освітянські традиції харківської школи фізики процесів різання, що отримали розвиток і у форматі інформаційних технологій.

– Сьогодні ми відкриваємо XIV конференцію MicroCAD-Харків. По суті, під час роботи конференції ми звітуємо про хід наукових досліджень, про підготовку кадрів у нашому університеті, – так 18 травня розпочав пленарне засідання ректор НТУ «ХПІ», професор Л.Л. Товажнянський. – Конференція, яку ми сьогодні відкриваємо, присвячена 100-річчю з дня народження Михайла Федоровича Семка – видатного науковця, організатора, який понад 30 років вів Харківський політехнічний до розквіту. Він умів залучити до роботи у вузі талановитих педагогів і створити для них гідні умови, постійно виявляючи зацікавленість до підвищення професійної підготовки усіх викладачів.

Михайло Федорович зробив вагомий внесок у розвиток науки про різання матеріалів. Ще на початку 30-х років минулого століття його роботи в галузі теплових явищ і стійкості інструментів відзначалися новизною та оригінальністю наукових висновків.

За часів ректорства М.Ф. Семка встановлювалися перші міжнародні зв’язки. Ханой і Познань, Магдебург і Софія, Мішкольц і Лондон, Пекін і Прага – ці міста стали нашими вузівськими побратимами.

Хочу нагадати, що всіх, хто приходить на кафедру інтегрованих технологій машинобудування ім. М.Ф. Семка, зустрічає вислів Михайла Федоровича: «Я щасливий, що жив і працював в цьому інституті!»

Дорогі друзі, колеги! Я бажаю, аби на нашому життєвому шляху та в історії наших колективів такі люди, як М.Ф. Семко, зустрічалися якомога частіше. Успіхів і плідної роботи усім учасникам конференції!

Також професор Л.Л. Товажнянський зробив доповідь, присвячену зв’язку науки та освіти в нових навчальних планах, як однієї з вимог Болонського процесу.

Далі присутніх привітав декан машинобудівного факультету Мішкольцського університету, професор Адам Доброцоні. Його доповідь також була присвячена Болонському процесу, яку він закінчив так:

– Завдяки входженню в європейський освітній простір, студенти матимуть змогу «гуляти» між університетами, ознайомитися з різними науковими школами та стилями навчання.

Зараз не дуже популярно ставати інженером, тож наше завдання – підняти рейтинг інженерної освіти, щоб талановита молодь приходила до наших вузів.

Я маю надію, що в наступному столітті, коли збереться черговий MicroCAD, студенти та викладачі з теплом згадають мій сьогоднішній виступ! Дякую!

Ректор НТУ «ХПІ» Л.Л. Товажнянський вручив Адаму Доброцоні диплом І ступеня «За особистий внесок у співпрацю університетів».

А доповідь академіка Угорської академії наук, професора Мішкольцського університету, Почесного доктора НТУ «ХПІ» Ференца Ковача відрізнялася від попередніх, бо мала практичний характер і була присвячена перспективам енергетики Європи та проблемам екології. Ф. Ковач розповів про вплив тих чи інших видів енергії та енергоресурсів на навколишнє середовище, про проблему глобального потепління на планеті, про озонові діри та багато іншого.

– Так сталося, що мій виступ збігся з сумною датою, в першу чергу – для України, та й для всієї Європи – це 20 річниця Чорнобильської катастрофи. Тому я обрав саме таку тему для виступу. Щоб здійснити наші плани, а їх у нас багато, нам необхідна енергія. Ми можемо любити чи не любити атом, вугілля, але найближчі тридцять років без них людство не зможе існувати. Просто потрібно електростанції робити безпечними. І нам залишається лише рухатися вперед.

Проблемам вищої освіти ХХІ століття був присвячений виступ доктора філософських наук, провідного спеціаліста інституту професійної підготовки Академії педагогічних наук України, професора В.О. Кудіна:

– Я щиро вдячний за запрошення на цю конференцію. Останнім часом і школа, і вузи втрачають змогу зацікавити навчанням дітей та молодь. Саме тому виникла проблема: або людство повинно змінити систему освіти, або воно буде існувати лише як біологічний вид. Нам необхідно навчити молодь розумно жити, діяти, творити. Адже немає нічого страшнішого, ніж торжество неуцтва. Від рук невігласів свого часу загинуло багато геніїв. Та я щиро вірю, що розум переможе!

Завершувалося пленарне засідання поетичним словом д. т. н., професора НТУ «ХПІ» Едуарда Братути.

Після пленарного засідання науковці продовжили роботу у 23 секціях.